в означеннях
Тлумачення, значення слова «пустоголовий»:

ПУСТОГОЛОВИЙ, а, е, розм. Дурний, нетямущий. — Полаяти б їх треба, — порадив Бовдюг, — от вони й повискакують. Не люблять пустоголові пани доброї лайки (Олександр Довженко, I, 1958, 248); На його очах нікчемна людина, жадібний привласнювач чужих думок, дрібний карєристик, пустоголовий себелюбець викрадав з його оселі.. дорогу людину (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 83).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 401.

Коментарі (0)