в означеннях
Тлумачення, значення слова «пустопаш»:

ПУСТОПАШ 1, і, жін., рідко. Незасіяна, необроблена земля. — Пустопаш там була, коли я прибув сюди.. Так і звалась «Неужиток» (Іван Франко, II, 1950, 191).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 401.

Коментарі (0)

ПУСТОПАШ 2, присл., розм. Без пастуха; самопас. Отоді ж вони коней пустопаш попускали (Думи та історичні пісні, 1941, 94); В полі вже тільки стерні жовтіли та рябіли гуси, а де-де й худобина ходила пустопаш (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 44); Похолодніли ранки й вечори, Пустопаш скот ходив уже лугами (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 148).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 401.

Коментарі (0)