в означеннях
Тлумачення, значення слова «пустошити»:

ПУСТО́ШИТИ, шу, шиш, недок., перех., рідко. Те саме, що спустошувати 1, 2. Зоня і Юзя цілими ранками то ходили по луках.., то пустошили рожеві й жасминові кущики в садку (Леся Українка, III, 1952, 648); — Ми не пустошити землю лівійську сюди заблукали І не збираємось чорним грабунком човни навантажить (Микола Зеров, Вибр., 1966, 236); — Шість літ томила мене ненависть, хоч той чоловік нічого не зробив мені... Але інших кривдив... інших нищив, пустошив... (Мирослав Ірчан, II, 1958, 302).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 402.

Коментарі (0)