в означеннях
Тлумачення, значення слова «пустота»:

ПУСТО́ТА, и, жін., заст. Пустощі. — А на вулиці що я забула? Іграшки та пустота, та, гляди, станеться, хоч і не зо мною, хоч і аби з ким, яка причина (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 27).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 401.

Коментарі (0)

ПУСТОТА́, и, жін.

1. Якість і властивість за знач. пустий 1—4. Під шумними фразами ми відчули цілковиту пустоту серця та брак усяких переконань (Іван Франко, XVI, 1955, 355); — Пікнік, бал, маскарад.. Невже ви не почуваєте всеї [всієї] пустоти, всеї нікчемності такого низького, недостойного розумної людини існування? (Гнат Хоткевич, I, 1966, 55); Він твердо переконаний, що Устина рано чи пізно зрозуміє душевну пустоту і нікчемність Марка (Мистецтво, 1, 1959, 15);
//  Відсутність людей де-небудь. Кругом бори та болота, Туман, туман і пустота. Людей не чуть, не знать і сліду Людської страшної ноги (Тарас Шевченко, I, 1963, 241).

2. Нічим не заповнений простір. Твій розум не збагне того світового простору, твої очі не проглянуть його пустоти, твоя думка не досягне його краю (Панас Мирний, IV, 1955, 323); Жодна [атомна] частинка не може досягти швидкості більшої, ніж швидкість світла у пустоті (Наука і життя, 5, 1960, 11).

3. спец. Порожнина всередині чого-небудь суцільного. Про Борщівські печери пишуться дисертації, їх згадують серед найбільших карстових пустот на земній кулі (Радянська Україна, 5.I 1966, 4); В разі виявлення пустот в металі заготовка бракується (Робітнича газета, 24.XI 1964, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 401.

Коментарі (0)