в означеннях
Тлумачення, значення слова «пустинний»:

ПУСТИННИЙ, а, е.

1. Прикм. до пустиня 1. Синява морська зникла за сипучими барханами, за молочаями та будяками, що тільки й ростуть в цих пустинних місцях (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 228); За післяжовтневі роки ліквідовано вдвоє більше пустинних земель Середньої Азії і Закавказзя, ніж за кілька попередніх тисячоліть (Наука і життя, 5, 1960, 6);
//  Власт. пустині. У поясах високого тиску і пасатів в Африці опадів дуже мало; тут розташовані дві області сухого пустинного клімату (Фізична географія, 6, 1957, 119); Враз чується хода у тишині пустинній (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 65).

2. Безлюдний або малолюдний; порожній. Коли сонце заходить, ватаг виносить з стаї трембіту і трубить повідно на всі пустинні гори, що день скінчився миром (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 326); Виглядала [Марія] їх і вранці з Малахова Кургана, та море було пустинне (Василь Кучерг Чорноморці, 1956, 24).

3. заст. Пустельницький. Вже сам його [І. Вишенського] вихід на пустинне життя і потім його недовгий побут на Русі були вчинки, що доказували його життєву незалежність (Іван Франко, XVI, 1955, 422).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 399.

Коментарі (0)