в означеннях
Тлумачення, значення слова «пустинник»:

ПУСТИ́ННИК, а, чол., заст. Пустельник. — Бачив я раз, як Кирило Тур, молячись серед ночі богу, обливавсь гарячими сльозами, і нехай би пустинник зніс таку молитву до бога, як сей гульвіса! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 93); Полилася протягла дивовижна мелодія, сповнена тоскною одноманітністю пустинь і містичним екстазом пустинників (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 70).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 399.

Коментарі (0)