ПУСТИЩЕ, а, сер. Незаселена, необроблена ділянка землі, що заросла травою, кущами. Хлопець зібрався і йде великими пустищами (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 12); Розсотується потроху ярмарок, оголяються каховські майдани та прикаховські пустища-піски... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 120).