в означеннях
Тлумачення, значення слова «путівник»:

ПУТІВНИК, а, чол. Довідник, що містить дані, які допомагають орієнтуватися в певному місці, під час подорожі і т. ін. Підійшов [Петру] до служниці, яка стояла з музейним путівником у руках (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 460); При написанні своєї географічної праці Пліній користувався картою Агріппи.., поповнивши її рядом відомостей, взятих із списків населених місць, практичних путівників та ін. (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 217); Фотоальбоми, путівники та різні довідники допомагають туристам краще уявити собі минуле й теперішнє Закарпаття (Літературна Україна, 8.VII 1969, 3);
//  перен. Те, що допомагає орієнтуватися в чому-небудь, полегшує щось. Роман Чернишевського [«Що робити?»] для молодого Франка був свого роду путівником у житті, який керував його суспільною поведінкою (Радянське літературознавство, З, 1957, 41).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 403.

Коментарі (0)