ПУЖКА, и, жін. Зменш.-пестл. до пуга. Від чого більш жаль візьме? Чи від батькових скубок, або хоч і пужки, чи від материного голублення? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 421); Сяде [солдат] на порозі або на дзиглику та чоботи шиє. А біля нього пужка ремінна (Данило Мордовець, I, 1958, 56).