в означеннях
Тлумачення, значення слова «пикатий»:

ПИКА́ТИЙ, а, е.

1. зневажл. З потворним, бридким або неприємним, несимпатичним обличчям. — Козаки тоді бились із ляхами понад Случчю, понад Горинню да топились по багнах, а ви з своїми пикатими бурмистрами давай викроювати щонайкращі поля та сіножаті! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 128); — Хазяїн — лисий такий, пикатий, як визвіриться на мене: а йди сюди (Степан Васильченко, I, 1959, 279); На стінах портрети — весь бюргерський рід: Пикаті, пузаті, пихаті, — арійці!.. (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 295).

2. розм. З опасистим, свіжим, рожевим і т. ін. обличчям. Поза столом сидить.. сквапний чоловічок..: сивоусий, пикатий, броватий, очима, як списом, пройма (Марко Вовчок, VI, 1956, 281); Лін роздумував, чом не похожі ці солдати на тих молодих, лиховусих, струнках і пикатих із шаблями, на конях (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 90);
//  перен. З круглими, опуклими боками (про предмети). Гнат з Настею лишились самі в світлиці. Лише пикатий самовар клекотів на столі та, немов надувшись, випускав пару (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 57).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 351.

Коментарі (0)