в означеннях
Тлумачення, значення слова «пихатий»:

ПИХА́ТИЙ, а, е. Якому притаманна надмірно висока думка про себе, зверхність, погорда, зарозумілість, зазнайство. З воріт вже виїздив на баскому коні пихатий володар замку (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 61); На західноукраїнських землях Марко Артьомов за короткий час устиг побачити.. надмірну розкіш пихатого панства й убогість простих людей (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 146);
//  Який внаслідок зверхності, погорди, зарозумілості, зазнайства зневажливо ставиться до інших. Сів був [Павлуша] на першу парту. Але підійшов один пихатий, викоханий (Міхно, голови міської управи син..) і попрохав звільнити місце (Андрій Головко, II, 1957, 264); За двадцять літ виросло нове покоління, яке не знає ні пихатого панича, ні держиморди-осадника (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 257);
//  Який внаслідок самовпевненості занадто покладається на свої сили, здібності, можливості. — Харкевич був певен, що прізвище командира дивізії змусить пихатого лейтенанта скоритись (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 12); Прийшли чужинці тупі і пихаті, Вже звичні звірі до справ розбою (Микола Гірник, Стартують.., 1963, 56);
//  Схильний до надмірностей у користуванні оздобами, прикрасами і т. ін. Тоді поряд із багатством і красою, які їй показували ретельні мужі, княгиня Ольга побачила бідність Константинополя, гидоту й бруд, які звичайно заводяться у пихатого, але неохайного господаря (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 169).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 371.

Коментарі (0)