ПИХНУТИ, рідко ПИХКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до пихкати. Матій потягнув люльку, пихнув їдучим димом (Петро Колесник, Терен.., 1959, 200); Замовкли, лиш цигарки блищали. От якась пихнула полум'ям і на мить освітила убогу хатину (Андрій Головко, I, 1957, 97); З-за скелі вишмигнула машина. Вона пихкнула і зненацька стала (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 31); Порткрани. Щогл шеренга. Востаннє пихнула димком і відійшла «Онєга» (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 79); Вікна були висаджені, але з них полум'я таке пихнуло, що всі мимоволі відступилися (Юрій Шовкопляс, Починається юність, 1938, 187).