в означеннях
Тлумачення, значення слова «пиляти»:

ПИЛЯТИ, яю, яєш, недок.

1. перех. і без додатка. Розрізати пилкою дерево, камінь і т. ін. — Там — камінь обробляють — точать, пиляють, вистругують з нього всякі виробки (Панас Мирний, IV, 1955, 330); Тиждень промайнув як один день. З ранку до ночі Шевченко пиляв і стругав, збивав ящики, щось пакував або зашивав у рогожу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 191); Зуб'я поперечної пилки заточують з обох боків, внаслідок чого вона однаково добре пиляє, рухаючись в обидва боки (Гурток «Умілі руки в школі», 1955, 50);
//  Пилкою надавати потрібної форми, сточуючи нерівності. — П'ятий розряд мені дали. Пробу пиляв на відмінно (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 219);
//  перен., розм. Безперервно дошкуляти кому-небудь причіпками, повчаннями, дорікати чимось. Якщо я кого пиляю, то хіба саму себе, та воно зате нікому не вадить (Леся Українка, V, 1956, 110); Вона пиляла сина весь час, починаючи з того дня, як тільки він зіп'явся на ноги і почав розуміти мову. Пиляла й пиляла безупинно, поки зробила з нього боягуза, нікчему (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 159).

2. неперех., перен., розм. Граючи на музичному інструменті, перев. смичковому, видобувати з нього різкі, негармонійні звуки. Кривобокий скрипаль щось пиляє на скрипці, а його партнер акомпанує йому на старому розбитому роялі (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 143);
//  Видавати одноманітні різкі звуки (про комах). Інтимно десь у кутку [хати] пиляв немудру мелодію цвіркун (Юрій Яновський, I, 1958, 130).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 353.

Коментарі (0)