в означеннях
Тлумачення, значення слова «пильно»:

ПИЛЬНО. Присл. до пильний 1. Ольга мало що чула з розпитів братиків; вона спустила голівку й пильно приглядалася до багрової квітки (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 157); Тихо сіла Варка, коли Опанас матері письмо читав, і слухала так пильно, що, коли згадав Дмитро про неї та ще за чоботи — розплакалася (Григорій Косинка, Новели, 1962, 74); — Потривай, пане отамане, — одказав Кобза, пильно глянувши на Кривоноса, — тоді ми з тобою побратаємось і я пристану до тебе, як ти усіх нас приймеш до свого загону (Олекса Стороженко, I, 1957, 401); Все чує вухо, пильно стежить око І серце теж події провіща (Микола Бажан, Вибр., 1940, 173); Взяв [лірник] своє убрання Та ціпок дубовий, щоб сміліше йти, Попрощавсь з сім'єю; на саме ж прощання Приказав бандуру пильно берегти (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 397); [Золотницький:] Скажи, чи дуже тобі пильно до табору вертатися? Чи можна й забаритися в дорозі? (Борис Грінченко, II, 1963, 540); Ту поему вірш по віршу Я складав старанно, пильно, Перелічував трохеї, Розміряв їх так прихильно (Володимир Самійленко, I, 1958, 149); Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур'ян (Максим Рильський, III, 1961, 211).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 354.

Коментарі (0)