в означеннях
Тлумачення, значення слова «пиріжок»:

ПИРІЖО́К, жка, чол.

1. Зменш.-пестл. до пиріг 1. Підступила [Ірися] до дівок; І щоб.. лучче підмоститься,.. То піднесла їм пиріжок (Іван Котляревський, I, 1952, 102); Масло та яйця Несе вона в коші, муку. Спече пиріжок, нагодує Свою величеньку дочку (Леся Українка, IV, 1954, 100).

2. Маленький пиріг, звичайно овальної форми. Чого ж це так, що у Тараса часом Буває добрий борщ із м'ясом Та з начинкою пиріжки?.. (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 47); Віоріка в легенькому квітчастому халатику.. склала на тарілку рум'яні пиріжки з бринзою, які вона щойно засмажила на снідання (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 324).

3. у знач. присл. у сполуч. із сл. шапка, кепка. У вигляді овалу, овальної форми. Якийсь чоловік у смушковій шапці пиріжком зупинив Євгена (Натан Рибак, Час, 1900, 269); Молодий [Петро], міцний, як дуб, Кучерявий буйний чуб,.. На чуприні — пиріжком Кепка з модним козирком (Степан Олійник, Вибр., 1959, 194).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 356.

Коментарі (0)