в означеннях
Тлумачення, значення слова «пирснути»:

ПИРСНУТИ, ну, неш, док.

1. Однокр. до пирскати. Густим клубом пирснув догори пісок (Іван Франко, V, 1951, 264); Михайло, мов дурний, реготав у бороду, а Жабі, приклавши хустку до очей і рота, ледве стримувалась, щоб не пирснути (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 101); Дівчина на горішній лаві, щоб не пирснути сміхом, затулилась книжкою (Андрій Головко, I, 1957, 440); Вона пирснула злостиво, зневажливо: — Скоро стане легше? Я вже це чую давно (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 321); Він одіткнув тикву, налив повний кухоль і став пити хильцем. Жовта рідина розлилась йому на підборіддя, побігла струмочком по грудях. Він захлинувся і пирснув (Іван Микитенко, II, 1957, 277).

2. перен. Швидко, поспішно побігти куди-небудь або розбігтися в різні боки. Коли ж за приближенням вашої сили бояри піддадуться вам [монголам] і віддадуть вам засіки, народ пирсне, як полова від вітру (Іван Франко, VI, 1951, 69); Раптом звіявся вітер, а те стадо як пирсне, так і пропало (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 326).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 357.

Коментарі (0)