в означеннях
Тлумачення, значення слова «писар»:

ПИ́САР, я, чол.

1. заст. Людина, що професійно займалася переписуванням паперів; писець. Довго я до тебе, Грицю, не писала. Бо не мала часу й писаря не мала (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 227).

2. Працівник штабної армійської канцелярії. Брянський запитав дозволу приймати транспорт. Самієв махнув на ходу рукою: — Приймай... Писарі оформлять пізніше... (Олесь Гончар, III, 1959, 69); Писар порився в своїй величезній сумці, де можна було вмістити не лише штабні документи, а при нагоді сховатись і самому щупленькому писареві, дістав звідти загсівські бланки (Юрій Збанацький, Над Десною, 1951, 40).
 [Генеральний] писар — представник вищої військової адміністрації на Україні XVII—XVIII ст., який очолював генеральну військову канцелярію. Аж ось і генерального писаря уздріли. Той давно вже їздив по табору, гамуючи козацтво, тілько од його гамовання іще гірш підіймавсь гомін (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 157); — Негоже чиниш, писарю, — трохи мирніше мовив Хмельницький, — де ж таке видано, щоб генеральний писар хабарі у негоціантів брав? (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 63).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 360.

Коментарі (0)