в означеннях
Тлумачення, значення слова «письменний»:

ПИСЬМЕ́ННИЙ, а, е. Який уміє читати, писати; грамотний. Перебралась дячиха у хату до сироти, стала йому за матір, і господарює, і дбає; навчила його ласкою всьому доброму і письму, бо ще й письменна була (Олекса Стороженко, I, 1957, 135); Трапили на мужика письменного, і той прочитав [карточку] (Лесь Мартович, Тв., 1954, 187); Він був письменний по-церковному і в неділю любив урочисто читати псалтир (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 462);
//  у знач. ім. письменний, ного, чол.; письменна, ної, жін. Грамотна людина. — Десять літ В сухих пустелищах Аралу Ковтав солдатський хліб і піт. — Дивись, я думав, — ти з письменних! — Та вмію трохи (Микола Бажан, Роки, 1967, 243).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 365.

Коментарі (0)