в означеннях
Тлумачення, значення слова «письмовник»:

ПИСЬМО́ВНИК, а, чол., заст. Збірник зразків для листування. [Маруся:] Вася мені вчора про неї так сказав: «Знаєш, Марусю, Катя, звичайно, нецікава особа, але листи пише гарні». А я йому й кажу: «Що ж, Васю, може, у неї письмовник є...» (Олександр Корнійчук, II, 1955, 57); У давнину в нас були вельми популярні, а в декотрих країнах видаються й нині так звані письмовники. В них можна було знайти зразки листів мало не. на всі випадки життя (Наука і життя, 9, 1970, 61);
//  У XVIII ст. — довідник для самоосвіти з мови і літератури.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 366.

Коментарі (0)