ПИСКОТНЯ́, і, жін., розм. Те саме, що писк. Вийшла [завідуюча дитбудинком] умита, спокійна. Голос твердий, як криця: — Іди сюди, як тебе... Мов розв'язався мішок із гаморок: крик, зик, пискотня... — Мишко, сюди! Мишко, кличуть!.. (Степан Васильченко, II, 1959, 137).