ПИ́СОК, ска, чол., розм.
1. Те саме, що обличчя 1.
Солдат з худим пацючим писком проходить, як завжди,
не помічаючи господаря (Петро Панч, В дорозі, 1959, 126);
Батьки наводили Жменяків як приклад для своїх синів,
мовляв, Жменяк старий дав синові два рази по писку,
а той стояв перед ним без слова, як закопаний у землю
(Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 17);
// вульг. Потворне, бридке
обличчя. — Авжеж, він. Такий писок один раз
побачивши, — глузливо думав зараз Грицько, — не скоро
забудеш потім. Цур йому! (Андрій Головко, II, 1957, 560).
♦ Не з нашим (з невмитим і т. ін.) писком — про
кого-небудь, хто береться не за свою справу. — Не
з нашим писком! — гордо одказав Василь. — Як йому
прохати.. — і так як-небудь переб'ємося (Панас Мирний,
IV, 1955, 211); — Хочеш на гілляку за такі слова?..
То це недовга річ. Ви тільки гляньте на нього. З
невмитим писком, а й собі до політики пнеться... (Семен Журахович,
Опов., 1956, 180).
2. Те саме, що морда 1. Немов якимось чаром повіяло на тварину од ясних очей [Штефана] — вона полохливо закліпала безвійними очима, повернула писок убік і незадоволено гупнула обома ратицями зразу з лави додолу (Степан Васильченко, II, 1959, 8); Трут уже тлів досить яскраво, але Микола й досі не знав, навіщо він його палить. Хіба тицьнути вовкові в писок? (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 13).
3. діал. Рот. Вже 6 годин хочу води, — а проклятої
води дрогобицької до писка не можу навернути — і
смердить, і солена [солона], і густа (Василь Стефаник, III, 1954, 23);
— Чого сопеш? Купуй щось. Хоч би й оцю ось мисочку...
— Порожня миска не вабить писка, — відповів
хлопчина (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 181);
// Губи
тварини. Пас свої два пишні молоді волики, не пас, а пускав
їх лише, щоби нюхали траву, бо ж вона була ще заніжна
і мохната, щоб їх грубі писки могли її скубати
(Ольга Кобилянська, До світа, 1905, 63).
♦ Затуляти (затулити, стуляти, стулити, замикати,
замкнути і т. ін.) писок (писка) кому — те саме, що
Затуляти рот (рота) кому (див. рот). [Канупір:]
Тобто ти такий розумний, що я мушу проти тебе
затуляти писка? Де ж ти його, того розуму, набрався?
(Марко Кропивницький, II, 1958, 138); — Таже говори, Мільку, чого
мовчиш, якби тобі писок замкнув на колодку?! (Лесь Мартович,
Тв., 1954, 190); Робити з писка халяву — те саме, що
Робити з губи халяву (див. губа 1). — Чого ти
чванишся? Старці, злидні.. Кажу, наймай [Гафійку],
каятимешся потім. — Е, я такого не люблю. Нащо робити
з писка халяву? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 17).