в означеннях
Тлумачення, значення слова «питання»:

ПИТА́ННЯ, я, сер.

1. Звертання до кого-небудь, яке потребує відповіді, роз'яснення і т. ін. — Невже пак ви й справді пили з нею чай в гостях? — не втерпіла зацікавлена Галецька, і те питання якось вислизнуло в неї з рота недоброхіть (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 293); Ми, вбившись у гурт, намагались відповісти Жабі на її запити і самі засипали її питаннями (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 159).
Знак питання — розділовий знак, який застосовується на письмі для вираження запитання, сумніву, вагання. На письмі закінчені висловлювання — фрази відділяються крапкою, знаком оклику, знаком питання (Художнє читання.., 1955, 115);  * У порівняннях. Не доходячи до дімочка, стежка вигиналася знаком питання, бо треба було обминути вишню Гурія Андріяновича і розбитий навколо неї квітничок (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 51); Риторичне питання див. риторичний.
Загострювати (загострити) питання див. загострювати; Задавати (задати) питання див. задавати; Піднімати (підняти) питання див. піднімати; Ставити питання [руба] див. ставити; Що за питання! — цілком зрозуміло; саме так. Чи правда, що простий селянин.. може в Радянському Союзі стати депутатом парламенту? Що за питання! Звичайно, правда! (Олесь Гончар, III, 1959, 221).

2. яке, про кого — що. Положення, справа, предмет, які вимагають розв'язання, обговорення, уваги і т. ін. Коли вже зачепили всі питання Про бога й про посмертне проживання, То й я вам думку висловлю свою (Леся Українка, 1, 1951, 98); Немало складних питань ставило життя перед колгоспним парторгом день у день (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 163); Питання про красу в нашому соціалістичному радянському мистецтві треба порушити і про нього слід говорити (Олександр Довженко, III, 1960, 211); Радити Вам, які саме книжки поперекладати — не почуваюся на силі, бо це питання великої ваги (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 121); — О, це питання складне, над ним я саме роздумую в ці дні (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 118).
 Жіноче питання див. жіночий.
Болюче питання див. болючий; Гостре питання див. гострий.

3. чого. Справа або обставина, що стосується чого-небудь або залежить від чогось. Хіть напала мандрувати, Аж молодшає чуття; Годі ум багнітувати Над питаннями життя (Павло Грабовський, I, 1959, 193); — Визнання нас французами — питання днів. — А що нам з того визнання? Яка користь? (Андрій Головко, II, 1957, 483).
 Питання життя й смерті — те, від чого залежить існування. В переляканім захваті, затаївши віддих, дивилася на ту борбу [боротьбу] корчма. Бо то не борба була, а питання життя й смерті. Хтось мав гинути нині (Гнат Хоткевич, II, 1966, 200).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 367.

Коментарі (0)