в означеннях
Тлумачення, значення слова «питво»:

ПИТВО́, а, сер.

1. Те, що п'ють; напій. Примусила [Нюся] дівчину випити гарячого молока, розбовтаного з медом та маслом. З незвички питво Ганні не сподобалося (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 225); Для поповнення запасів питва [космонавтам] пропонується конденсація водяної пари атмосфери кабіни (Фізіологічний журнал, VII, 1, 1961, 5);
//  Спеціально виготовлений напій для частування, запивання їжі і т. ін., звичайно хмільний Скоро вже стояла перед кожним гультяєм посудина і всі взяли до рук те вогнисте люциперове питво (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 359); Подала почесний ріг Ханша юному Давді, Та трутизни у питво У медове налила (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 255);
//  За народними повір'ями — трунок, яким намагаються привернути кохання, причарувати кого-небудь. Залишила Віра бабі карбованці, напувала Прохора отим питвом чарівним, потай підмішуючи його в страви (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 177).

2. Те саме, що пиття 1. Прокіп наче ніч темна ходить, і вже тоді .. ні питва, ні до розмови (Марко Вовчок, Вибр., 1946, 137); Жив [Жеребило] ще за рахунок тих колишніх запасів жиру, що зібрався в його великім і могутнім колись тілі внаслідок багаторічного їдва [їдла] й питва, в якому не знав міри (Павло Загребельний, День.., 1964, 23).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 368.

Коментарі (0)