ПИВНИ́Й, а, е.
1. Стос. до зберігання або
споживання пива. Пивна зала переповнена вщерть (Микола Ю. Тарновський,
День.., 1963, 3); За стойкою сиділа жінка трактирника
Палівця і тупо дивилася на пивні крани (Гашек,
Пригоди.. Швейка, перекл. Масляна, 1958, 48);
// перен.
Який буває при оп'янінні. Реготався [Осмульський]
своїм грімким пивним басом, коли його партнери
валилися під стіл або, вийшовши на ринок, падали, як снопи
(Іван Франко, IV, 1950, 241).
▲ Пивна дробина див. дробина; Пивні дріжджі див.
дріжджі.
2. у знач. ім. пивна, ної, жін. Те саме, що пивниця. У пивній стояло кілька мармурових столиків, підлогу густо посипано тирсою, дим тютюнових ерзаців плавав шарами (Юрій Яновський, I, 1958, 539); [Ганджа:] Бувало, зайду у пивну, вихилю кухлів сім (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 196).