ПИВНИК 1, а, чол., діал. Глечик, дзбан для питної води. Коса притупилася, вода скінчилася, вже нічого не залишилось у пивнику (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 171).
ПИВНИК 2, а, чол., діал. Продавець пива. Нарешті одержав листа з дому.. Батько — під загрозою позбутися роботи. І хитрий пивник уже не запрошує його до свого «патріотичного клубу»... (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 13).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 350.