в означеннях
Тлумачення, значення слова «раб»:

РАБ, а, чол.

1. У рабовласницькому суспільстві — представник експлуатованого класу, людина, яка була позбавлена будь-яких прав і засобів виробництва й перебувала у повній власності свого володаря — рабовласника. Раби були першим в історії пригнобленим класом. Вони не мали власності, були позбавлені всіх прав і належали своїм панам-рабовласникам, на яких змушені були працювати (Історія стародавнього світу, 1957, 18); [Неофіт-раб:] Я честь віддам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами (Леся Українка, II, 1951, 240); Величезний старовинний вал, зведений в сиву давнину руками рабів,.. зараз весь був начинений бетоном та сталлю (Олесь Гончар, II, 1959, 388);  * У порівняннях. Я працював, як раб (Іван Франко, XIII, 1954, 410);
//  Селянин-кріпак або слуга кріпосника. Пригадались йому батько, мати, сумні розмови про панщину, про різки, про те, як на собак людей міняють, в карти програють... Раніш ці розмови не дуже вражали хлопця.. Тепер лягли вони на нього всією страшною своєю вагою. Раб... невільник, довічний попихач (Степан Васильченко, II, 1959, 387);
//  Людина, яка потрапила в економічну, політичну залежність від кого-небудь, втратила свої права, свободу дій, зробившись підлеглою, підневільною. — Ух, і вовк той Судислав. Закрутив мене своїми гривнями, і не бачити мені світу.. І вчора, і сьогодні у нього [на полі], і завтра, а дома коли? Каже мені жінка, став ти, Людомире, рабом (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 13); Поступово з жартівливих розмов знову зійшли [заробітчани] на Таврію, на умови найму та життя строкових рабів (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 91); Хотіли нас фріци рабами зробить — та нам їхні орди вдалось пощербить (Павло Тичина, II, 1957, 139).
 Раб ваш (твій, вашої милості, твоєї милості і т. ін.) — формула самоприниження при звертанні слуги, кріпака до свого господаря.

2. перен. Той, хто сліпо виконує волю вищестоящої особи, осіб, плазує перед ними. [Муза:] Не я тобі [поетові] служу, а ти мій раб, ще й вірний (Леся Українка, I, 1951, 300); Раби і підніжки всякої влади палять фіміам навіть земським начальникам (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 154);  * У порівняннях. Чи вартий — де вже там визнання, А бути згаданим хоча б, — Хто в дні всесвітнього змагання Слугує долару, як раб? (Максим Рильський, III, 1961, 217).

3. перен. Той, хто повністю підпорядковує чому-небудь свою волю, вчинки і т. ін. — Ох, який ти злий! Ти пригноблюєш ближніх! — Я слугую дальнім. — Ти раб своїх пристрастей і помилок! (Олександр Довженко, I, 1958, 417); Кожна жила в твоєму тілі розуміла ту пісню, і весь ти став рабом її (Максим Горький, Опов., перекл. Хуторяна, 1948, 7).
Раб божий: а) (рел.) християнин. — Візьміть, божі старці, — кажу я, — хоч пляшки та пом'яніть рабів божих: Петра, й Грегора, й Олену, й Наталію (Нечуй-Левицький, III, 1956, 259); б) (жарт.) чоловік взагалі. Одного разу і мене — раба божого командир у курінь свій закликав (Яків Баш, На землі.., 1957, 59).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 424.

Коментарі (0)