Словник української мови

РАЦІОНАЛІЗА́ЦІЯ, ї, жін. Організація діяльності в якій-небудь галузі народного господарства найдоцільнішими, найраціональнішими способами; вдосконалення. Держбанк повинен надавати фабрикам і заводам кредити на впровадження нової техніки і технології, на механізацію і раціоналізацію виробництва (Вісник АН УРСР, 3, 1957, 9); Раціоналізація праці.
▲ Бюро раціоналізації і винахідництва — громадська організація на підприємстві, в установі, вузі і т. ін., яка займається розглядом поданих раціоналізаторських пропозицій і впровадженням їх у життя. Робітник, який прагне провести в життя раціоналізаторську пропозицію, повинен подати свою пропозицію до бюро раціоналізації і винахідництва заводу (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 81).