Словник української мови

РАДІА́ЦІЯ, ї, жін. Випромінювання, зокрема електромагнітної енергії, яким-небудь тілом. Велику роль відіграє в нашому житті, в загартуванні організму сонячна радіація (Наука і життя, 7, 1956, 17);
//  Електромагнітні хвилі, випромінювані яким-небудь джерелом. Спеціальні прилади [на супутниках], які реєструють радіацію, що йде від Землі, дають змогу одержати дані про радіаційний баланс планети (Радянська Україна, 7.VII 1967, 3).
▲ Пояс радіації див. пояс; Проникаюча радіація див. проникаючий.