РАДІО́ЛА, и, жін. Апарат, в якому конструктивно поєднано радіоприймач і електропрогравач. Дочка ввімкнула радіолу, поставила модерну пластинку (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 132).
РАДІО́ЛА, и, жін. Апарат, в якому конструктивно поєднано радіоприймач і електропрогравач. Дочка ввімкнула радіолу, поставила модерну пластинку (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 132).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 431.