РАДІОПЕРЕХО́ПЛЕННЯ, я, сер., спец.
1. Приймання і записування радіопередач противника як вид розвідки.
2. Відомості, одержані шляхом приймання радіопередач противника.
РАДІОПЕРЕХО́ПЛЕННЯ, я, сер., спец.
1. Приймання і записування радіопередач противника як вид розвідки.
2. Відомості, одержані шляхом приймання радіопередач противника.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 433.