РА́ДІУС, а, чол.
1. Відрізок прямої, що сполучає будь-яку
точку кола або сфери з центром;
// Віддаль від
певної точки кола або сфери до центра. За формою Земля
є куля, помітно сплющена біля полюсів. На екваторі
вона трохи опукла, наче роздута. Завдяки сплющеності
Земля має різну довжину радіусів (Про вулкани і землетруси, 1955,
32).
2. Величина охоплення, сфера дії, поширення чого-небудь
стосовно якогось центру. Радіус дії атомного
криголама, призначеного для плавання в полярних
широтах, буде практично необмежений (Наука і життя, 12, 1956,
21).
▲ Радіус польоту — максимальна віддаль, яку може
подолати літак від бази і повернутися назад, не
поповнюючи запасів пального. Невпинно зростає радіус
польоту важких реактивних літаків (Радянська Україна, 30.VI
1957, 1).