РА́ЙСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до рай 1 1. [Хвора:] Моя лагідна мати не злочинка, Не вбила і не хтіла вбить нікого, Їй мусить райська брама відчинитись, А для таких, як я, в раю немає місця (Леся Українка, I, 1951, 120).
2. перен. Який викликає почуття прекрасного, чарує;
чудовий, чарівний. Тихі вітри коливали дзвоники, і
вони дзвеніли й розливали в небі райські мотиви (Нечуй-Левицький,
IV, 1956, 40); Бачу я сни із чудового Сходу, Навіч я бачу
ту райську природу... (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 82).
▲ Райські птахи (птиці) — родина птахів ряду
горобцеподібних, які мають яскраве оперення. В тому
гаю — вода свіжа, артезіани б'ють, чорні лебеді по
ставках плавають, райські птиці співають у віттях дерев!..
(Олесь Гончар, Таврія, 1952, 102); Райські яблука — яблучка
жовто-червоного кольору. Посеред саду старезна
яблуня, всипана райськими яблуками, аж гілля кіллям
підважені (Степан Васильченко, II, 1959, 183).