в означеннях
Тлумачення, значення слова «рахунок»:

РАХУ́НОК, чол.

1. род. у. Виражений у числах результат яких-небудь підрахунків, обчислень; загальна кількість, підсумок. Якщо рахунок звели по продажу моїх книжок, то прохав би заслати мені і його (Панас Мирний, V, 1955, 423);
//  Результат спортивних зустрічей, змагань, цифрове співвідношення очок. Битви між їхніми командами точаться неймовірної запеклості, рахунок тут виявляється у таких цифрах, як 25 на 18 (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 121); Нічийний рахунок матчу.
Відкривати (відкрити) рахунок — у спортивній грі одержувати перше очко на свою користь; Повести рахунок див. поводити 1.
В (на) [кінцевому (останньому)] рахунку — кінець кінцем, зрештою. На рахунку вийшло, що ще винен [гуцул] підприємцеві 12 левів... (Гнат Хоткевич, II, 1966, 376).

2. род. а. Документ із вказаною сумою грошей, які треба заплатити за придбану річ, зроблену послугу, виконану роботу і т. ін. Щодо «Знания», то я давно збирався написати Вам, щоб Ви брали собі все, що буде мені належати.. Я хотів би мати тільки рахунок (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 434); — Я завтра їду звідси.. Так от: щоб на завтра.. всі речі були влагоджені і рахунки оплачені (Леся Українка, III, 1952, 538); Хазяїн харчевні поспішив випередити жандармів і швиденько тицьнув Сахно до рук рахунок (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 81); — Добре, — потирав руки прокурор, — ясно. Відкіля брали? З лівого боку. А що це значить? Крадене. Ні рахунків, ні розписок (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 239).

3. род. у, перев. мн. Облік, підрахунок прибутків і витрат у господарстві, а також запис такого обліку, підрахунку. Куна .. сидів у своїй світлиці над рахунками (Іван Франко, II, 1950, 80); Дядько.. завжди коло діла: то по господарству, то біля своїх рахунків у кабінеті (Борис Грінченко, II, 1963, 10); Пізно ввечері виходили Павло з Варварою після перевірки рахунків в управі колгоспу (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 324).

4. род. у, перев. мн., бухг. Фінансові операції якого-небудь підприємства, якоїсь установи або окремої особи, а також облік таких операцій.
Відкривати (відкрити) рахунок в ощадній касі (в банку і т. ін.): а) вносити перший грошовий вклад до ощадної каси, банку і т. ін.; б) надавати кому-небудь право провадити фінансові операції через банк, ощадну касу і т. ін.; Закривати (закрити) рахунок див. закривати; Контокорентний рахунок див. контокорентний; Поточний рахунок див. поточний.
Бути (мати) на рахунку в кого — у когось є в наявності трудові, бойові і т. ін. здобутки. На рахунку в Яшка був не один вправно змонтований шлюз (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 241); Бути на рахунку якому — вважатися, визнаватися яким-небудь. — А посівну провалювати і залишати колгоспників без куска хліба із-за того, щоб ти був на хорошому рахунку, я не буду (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 98); Відкривати (відкрити) особистий рахунок (особисті рахунки) — починати вести свій облік чого-небудь. Сьогодні десятки тисяч робітників, колективи бригад і цехів відкрили особисті рахунки економії на честь 50-річчя Великого Жовтня (Комуніст України, 11, 1966, 42); Відносити (класти і т. ін.) за (на) рахунок кого, чого — вважати кого-, що-небудь причиною чогось. Стара їмость і чоловік клали все то на рахунок вагітності, і Маруся не розчаровувала їх (Гнат Хоткевич, II, 1966, 80); За (на) рахунок чий, який — використовуючи чиїсь або якісь кошти. Людина, яка одержувала б від суспільства будь-які блага, не беручи участі в праці, була б дармоїдом і жила б за рахунок інших (Програма КПРС, 1961, 104); Початкову освіту Є. С. Федоров здобув у сім'ї, а після смерті батька навчався в військовій гімназії на казенний рахунок (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 105); Записувати (записати, приймати, прийняти, брати, взяти і т. ін.) на свій рахунок що — вважати що-небудь таким, що стосується себе. — Ось так, товаришу комісаре, можеш записати на свій бойовий рахунок перший похід, — обернувся до мене Олександр Васильович вдоволено (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 72); Тільки один «грек» ішов спокійно.. і, здавалось, цілком не приймав на свій рахунок епітету [епітета] «фараон», який прип'яла йому свавольна [свавільна] дітвора (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 205); За рахунок кого, чого — використовуючи кого-, що-небудь з певною метою. Підвищується родючість ґрунтів за рахунок збільшення виробництва і внесення органічних добрив (Хлібороб України, 1, 1969, 8); Скидати (скинути) з рахунку (з рахунків) кого, що — не брати кого-, що-небудь до уваги, не рахуватися з кимось, чимось.

5. род. у, рідко. Те саме, що рахування. До деяких предметів, головно до рахунків, його зовсім не тягло. Година рахунків бувала йому найтяжчою мукою (Іван Франко, VIII, 1952, 396); Музики, рахунків та інших наук Юзя набувала.. спочатку дома (Леся Українка, III, 1952, 662); «Дядькові» доводилось ще раз вести рахунок і під сміх людей признаватися, що таки збився з лічби (Михайло Стельмах, I, 1962, 380).
Без рахунку — не рахуючи, дуже багато. Усю силу, усю любов, усю душу свою без рахунку клала молода мати [на дитину] (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 64); Брати (взяти) в рахунок кого, що — рахуватися з ким-, чим-небудь, зважати на когось, щось. — Візьміть у рахунок, яка зима була скажена. Горобці на льоту мерзли, падали, так куди вже телятам витримати? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 112); В рахунок чого: а) (бухг.) відносячи прибутки або витрати до якої-небудь статті бюджету; б) за планами, зобов'язаннями якого-небудь часу. Машинобудівники випускають продукцію в рахунок грудня (Радянська Україна, 5.XI 1952, 1); Не йти в рахунок — не братися до уваги, не враховуватися. Вже три місяці, як вийшов перший том, а російська періодична преса — анічичирк, ні словом не обізвалася.. Рецензія в «Речи» — кажучи межи нами — зовсім не мудра, не йде в рахунок (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 389).

6. род. у, розм. Те саме, що розрахунок 5. Недавно на другій женився [Авлет], Та, бач, в рахунку помилився, Із жару в полом'я попав (Іван Котляревський, I, 1952, 252); Пиши мені, Вірунечко, з таким рахунком, щоб я дістав лист ще 27, бо вже 28 можу виїхати до Леонтовича (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 309); План Марусяка був дійсно шалений, побудований скорше на психології, як на рахунку (Гнат Хоткевич, II, 1966, 241).

7. род. у, розм. Користь, вигода. Про себе.. подумав [Славко], що нема ніякого рахунку лишатися [на обід], бо видів, що з його думок сьогодні вже жадна не сповниться (Лесь Мартович, Тв., 1954, 326).

8. род. у, перев. мн. Взаємні грошові розрахунки. Тут починалися рахунки за спаш або за якесь покрадене жито; о. Василь сердився, пирскав, червонів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 322); «Що то мені казав Турковський недавно? Якісь непорозуміння, якісь поплутані рахунки з комірниками моїх домів...» (Леся Українка, III, 1952, 511);
//  Взаємні претензії, образи і т. ін. [Олена:] З писарем і війтом у нас є осібні рахунки (Іван Франко, IX, 1952, 72); [Вороній:] Бий. Я захищатись не буду. [Антінгі Дешево хочеш розплатитись. Рахунки у нас складніші (Олександр Левада, Драми.., 1967, 377); — З Федотом побився. — За віщо? — Старі рахунки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 219).
Зводити (звести) рахунки з ким: а) вести взаємні грошові розрахунки. — Що, і це доплатне? — вколола Галя подружку.. — Нічого! — сказала кирпатенька весела дівчина: — Вона з ним потім рахунки зведе! (Андрій Головко, I, 1957, 490); б) див. зводити; Кінчати (кінчити, покінчити і т. ін.) рахунки з ким — обривати, припиняти які-небудь зв'язки, стосунки з кимось. З Когеном я ще раз поважно перебалакаю, хоч чи вийде що з цього? З тим брехуном не дійдеш до ладу. Доведеться, мабуть, через суд кінчити з ним рахунки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 182); Кінчати (кінчити, закінчити, покінчити і т. ін.) рахунки з життям — умирати наглою смертю, наклавши на себе руки, заподіювати собі смерть. Козак у баладі «Причинна» і Катерина з однойменної поеми не знаходять виходу в горі й кінчають рахунки з життям (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 619); Він ще в сьогоднішню ніч закінчить свої рахунки з життям через нещасне кохання... (Гнат Хоткевич, II, 1966, 57); Пред'являти (пред'явити) рахунок кому, чому — ставити свої вимоги перед ким-, чим-небудь, заявляти про свої претензії і т. ін. Серйозний рахунок було пред'явлено плануючим органам, які часто зволікають розв'язання питань капітального будівництва (Радянська Україна, 15.I 1964, 2); Народи світу пред'являють суворий рахунок імперіалізму, з вини якого лишаються нерозв'язаними корінні проблеми, які гостро стоять перед людством і які воно могло б розв'язати вже сьогодні (Наука і життя, 11, 1969, 2).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 457.

Коментарі (1)