в означеннях
Тлумачення, значення слова «рахуватися»:

РАХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.

1. Вести взаємні, перев. грошові розрахунки. Легше з ведмедем борюкатися, ніж з паном рахуватися (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 10);
//  Вести облік взаємних послуг або претензій, образ і т. ін. Нам не подоба рахуватись листами, наче ті великі пани візитами (Леся Українка, V, 1956, 71).

2. з чим. Брати до уваги, враховувати що-небудь, зважати на щось у своїх діях, планах і т. ін. Кожен, хто видає книжку якогось автора, особливо відомого і заслуженого, мусить рахуватися з його способом писання (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 261); Ніхто його не боявся, ніхто не рахувався з його думкою (Гнат Хоткевич, II, 1966, 230); Він ніколи не рахувався з вільним часом, коли треба було показати нові методи майстрам (Юрій Яновський, Мир, 1956, 168);
//  з ким. Цінити, поважати кого-небудь, уважно ставитися до когось. З Сагайдачним рахувалися [пани], запрошували його до своїх палаців (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 281); Вона абсолютно не хоче з ним рахуватися, не слухає жодного слова (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 24); Рубін зрозумів, що Каленик Романович тут був не Калеником Романовичем домашнім чи навіть училищним, це була людина, з якою рахувався весь цех (Іван Сенченко, Опов., 1959, 19).

3. тільки 3 ос. Обчислюватися в якій-небудь кількості, певними одиницями виміру. Весь добуток гуцула в маржині.. Заможність рахується на голови скота (Гнат Хоткевич, II, 1966, 24).

4. Розцінюватися, сприйматися певним чином; вважатися. Махання за биття не рахується (Номис, 1864, № 3880); Коли він прочитав у «Раді» листа, то все хапався за голову, хвилювався й повторяв: «Так мені й треба, так і треба, коли я рахуюсь видавцем» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 330);
//  із спол. що, безос. Рахувалося, що я підпадаю небезпеці платити за нього (Лесь Мартович, Тв., 1954, 211).

5. Пас. до рахувати 3, 4, 6.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 457.

Коментарі (0)