РА́МПА, и, жін.
1. Невисокий бар'єр уздовж
авансцени, який прикриває апаратуру для освітлення знизу
передньої частини сцени. Оленка підійшла до самої
рампи й підхопила пісню (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 328);
Одкрита сцена прикрашена прапорами.. Вздовж рампи
суцільною клумбою вишикувалися вазони айстр, палаючих
канн, білих, жовтих, оранжевих хризантем (Василь Козаченко, Листи..,
1967, 169);
// Апаратура для освітлення,
розміщена за цим бар'єром. В залі гасне світло. Завіса
блищить пишним золотом розшивки, її освітлюють
прожектори з бокових лож і рампа (Юрій Яновський, II, 1958,
19); Передо мною, через залу, на кону, в світлі рампи
стояла Наталка Полтавка в стрічках і кіснику...
(Юрій Смолич, Театр.., 1946, 144).
2. перен., рідко. Театральна сцена.
♦ Побачити світло рампи — бути поставленим на
сцені (про виставу). Після серйозної дружної роботи
автора і колективу [театру].. «Загибель ескадри» вперше
побачила світло рампи (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 14).
3. Залізобетонна споруда для навантажування та
розвантажування вагонів. Біля високої рампи
зупинилося кілька вагонів. Почалося їх розвантаження (Вечірній Київ, 28.III 1957, 2);
// Залізобетонна споруда для
переходу поїздів метрополітену з поверхні під землю.