в означеннях
Тлумачення, значення слова «ранений»:

РА́НЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до ранити. [Кузьма:] На фронті був? [Тарас:] Три роки відрубав; два рази ранений, тричі контужений (Олександр Корнійчук, I, 1955, 159);
//  ранено, безос. присудк. сл. Дорогою язикатий виконавець розказав їм, що «голову ранено, і хтозна, чи до ранку доживе. Там кровиці натекло — повна сільрада»! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 188).

2. у знач. прикм., розм. Те саме, що поранений 2. На перон помалу на милицях, з забинтованою головою вийшов ранений солдат (Олександр Корнійчук, I, 1955, 162); Сидів [Марусяк] на камені. Ранена нога одноманітно щеміла (Гнат Хоткевич, II, 1966, 108);
//  у знач. ім. ранений, ного, чол.; ранена, ної, жін. Людина, яка дістала поранення. — Води! — попрохав ранений (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 357).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 448.

Коментарі (0)