в означеннях
Тлумачення, значення слова «ранковий»:

РАНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до ранок 1. Тільки що почало на світ благословиться, тихий ранковий блиск освітив печеру (Нечуй-Левицький, III, 1956, 293); Ранкова зоря застала Петрова далеко в степу (Іван Рябокляч, Золототисячник, 1948, 137); З подружками до школи Іду в ранковий час, — Як весело навколо Сміється все до нас! (Ігор Муратов, Широка дорога, 1950, 65);
//  Який буває ранком, власт. ранкові. Почало світати.. Дід прокинувсь, потягся і встав. Ранкова прохолода пробігла у його поза спиною морозом (Панас Мирний, I, 1954, 174); На безлистих чорних гілочках де-не-де виблискували краплі ранкової роси (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 81);
//  Признач. для використання ранком (про одяг). Покоївка принесла цілу гору суконь та костюмів різного кольору, фасону та призначення — від розкішних ранкових пеньюарів.. до елегантної амазонки з темно-синього англійського сукна (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 430);
//  Який відбувається, здійснюється ранком і т. ін. Кінчався звичайний ранковий обхід голови колгоспу (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 102); Ранком бадьорі, веселі, незважаючи ні на що, дівчата з галасом, сміхом, жартами стягали її невиспану, змарнілу з розкладушки і примушували разом з ними стати на ранкову фіззарядку (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 231);
//  Який діє, курсує ранком. Після теплої серпневої ночі, зігнувшись під важким рюкзаком, я поспішав на перший ранковий автобус Ужгород — Рахів (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 5);
//  Який подають, уживають і т. ін. ранком. До ранкового чаю мати ставить на стіл тарілку з уламком свіжого, налитого медом щільника (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 197).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 449.

Коментарі (0)