в означеннях
Тлумачення, значення слова «ратний»:

РА́ТНИЙ, а, е.

1. заст. Стос. до раті;
//  Признач. для раті. — Ратного чиншу брати з вас не стану. А тільки все залізо давать на військову поправу (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 364).
 Ратні люди — ратники, воїни. Спроби польських панів і Юрія Хмельницького захопити Київ не мали успіху: його захищав сильний гарнізон російських ратних людей і козаків (Історія УРСР, I, 1953, 280).

2. уроч. Бойовий, воєнний. Людство ніколи не забуде великого ратного і трудового подвигу радянського народу і його Збройних Сил у Вітчизняній війні — війні проти фашизму (До 40-річчя Великої Жовтневої.. революції, 1957, 28); Помножим славу ратних армій У мирних подвигах труда! (Іван Нехода, Дивлюсь.., 1949, 5); На ратний клич у грізний час взялись за зброю ми (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 327);
//  На якому відбувається бій, битва. На полі ратному бив він ворогів (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 22);
//  Стос. до війни (про час). — Час ратний, хто знає, чи пощастить вам ще тут побувати (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 125).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 454.

Коментарі (0)