РА́УТ, у, чол., заст. Урочистий званий вечір; прийом. — Ми.. заведемо танці, раути, пікніки, — говорив другий молодий офіцер Погожаєв (Нечуй-Левицький, III, 1956, 137); Дуже любив [Філько] всілякі товариські сходини, пікніки, раути, особливо коли вони були пов'язані з добірним буфетом чи вечерею (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 409); * Образно. Тепер веду я Музу вперше На світський раут гомінкий (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 198).