РАВВІ́Н, а, чол., рідко. Те саме, що рабин. Аж глядь, Межи раввінами дитина, її хлоп'яточко, сидить І научає, неповинне, Як в світі жить, люде[й] (Тарас Шевченко, II, 1963, 369).
РАВВІ́Н, а, чол., рідко. Те саме, що рабин. Аж глядь, Межи раввінами дитина, її хлоп'яточко, сидить І научає, неповинне, Як в світі жить, люде[й] (Тарас Шевченко, II, 1963, 369).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 426.