в означеннях
Тлумачення, значення слова «раз»:

РАЗ 1, чол.

1. род. у. У сполуч. із числівником «один» або без нього означає однократність дії. Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне! (Тарас Шевченко, I, 1963, 242); Хоча вже минуло з двадцять п'ять років, як на Поділлі звелося чумацтво, але дід Ярош і досі звав чумаками усіх, хто хоч один раз міряв із ним старі запорозькі шляхи та густо-широкі степи, мандруючи в Крим чи на Дон (Михайло Стельмах, I, 1962, 20);
//  У сполуч. з іншими кількісними числівниками вказує на повторення дії. Село теж кипіло. Вже по два рази пробігали по всіх хатах дворові, приказуючи, щоб усі, старе й мале, виходили зустрічати князя (Гнат Хоткевич, I, 1966, 105); Кілька разів читав і перечитував Шевченко теплі рядки Лизогубового листа — перший привіт з рідного краю (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 184).
В один раз — відразу, раптово. — Хіба в земстві не ті люди, що й були?.. Хіба вони в один раз перемінилися... Чого ж їм можна служити? Чому мені ні?.. (Панас Мирний, I, 1949, 391); За один раз — в один прийом. Довго крутив Йонька той шматочок сала з усіх боків та прицмокував і вирішив з'їсти за один раз (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 434); За одним разом — зразу, без передишки. — Ех! Коли б мені літ двадцять назад,.. оцей стакан за одним разом до дна осушив, а тепер то невеличкими ковтками треба випивати (Панас Мирний, III, 1954, 278); Не раз, [і] не два див. два; Одного разу див. один; Раз-другий — трохи, недовго. Хома став на лежанку, потяг раз-другий Павла за ноги. Той розчунявся, вставився сонними очима на Хому (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 367); Раз за разом; Раз по (поз, попри, у) раз — регулярно, систематично, весь час повторюючись (повторюючи) один за одним. В лощині раз за разом зривалось «ура», гучне, далеко тануче, але піхоти не видно було (Олесь Гончар, III, 1959, 138); Яків під'їхав до брами і тут побачив Тодоску: підпираючи плечима хвіртку, вона майстерно лузала насіння і раз по раз поглядала на ставок, звідки долітав сміх і веселий гомін (Михайло Стельмах, I, 1962, 327); Горпина раз поз раз важко зітхає (Панас Мирний, I, 1954, 286); Взяла [мама] рискаль і копає [бараболю], раз попри раз корчі розриває (Василь Стефаник, I, 1959, 95); Настрій у нього був чудовий, рота йшла легко й весело, і Тарас Григорович крокував з нею в ногу і раз у раз перекидався жартом із правофланговими (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 246); Раз од разу — з кожним новим випадком. Присушений паперами і чужою горілкою, писар.. щось вичитував з паперів і раз од разу питально поглядав на старшину, а той глибокодумно похитував головою і промовляв із диму єдине слово: — Мм-да! (Михайло Стельмах, I, 1962, 211); Сто раз див. сто; [Як] раз плюнути див. плюнути.

2. род. у. У сполуч. з порядковими числівниками, вказівними та означальними займенниками, прикметниками характеризує дію кількісно, вказує на її багатократність. Поромщик їх щонайглавніший З Енеєм їздив всякий раз, Йому слуга був найвірніший (Іван Котляревський, I, 1952, 111); От уже третій раз приходить [Маруся] сюди, на камінь, а легіня немає (Гнат Хоткевич, II, 1966, 58); Коли Кирдягу привели в круг і поставили перед радою, старшина в останній раз запитала: — Ну, як, панове, чи всі згодні, щоб Кирдяга був кошовим? (Олександр Довженко, I, 1958, 234).
В іншому разі див. інший; В (у) кожному (кожнім) разі — за будь-яких обставин. Альманах мій ще не друкується.. В кожному разі за місяць, не пізніше подам у цензуру (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 248); В самий раз: а) вчасно; коли це потрібно. Мати його.. обох чоловіків пережила, а ще здавалась наче молодою, ще б заміж в самий раз іти (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 109); б) якраз впору (про одяг, взуття і т. ін.). Коли б у нього була зайва сорочка або, скажімо, валянці — вони довго не втримались би в хаті, адже мав чимало друзів, яким би та сорочка чи взуття прийшлися в самий раз (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 187); В (у) такому разі — за даних обставин, умов; тоді. — Вам права старшини відомі?.. — Відомі. — То чому ж ви в такому разі своїх підлеглих повкладали спати, а самі стоїте над ними в ролі няньки (Олесь Гончар, III, 1959, 309); В усякому разі — за будь-яких обставин, умов. Він наче збоку дивився на самого себе, і той Лажечников, якого він бачив, видавався йому коли не зовсім смішним, так, в усякому разі, гідним жалю (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 264); Другим разом — те саме, що Іншим разом (див. інший). Хочеться спробувати свої сили на великій речі, на романі — та лячно. Ну, та про це другим разом, коли дозволите ще написати до Вас (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 196); Інший раз див. інший; Іншим разом див. інший; Кожен раз; Кожного разу — постійно, використовуючи будь-яку нагоду. Заходячи до мінометників, замполіт кожного разу питав, чи зберігається ще в них той альпійський канат, з яким вони колись штурмували скелю (Олесь Гончар, III, 1959, 203); На перший раз — для початку. — Всьому знає [Галя] лад дати. А що вона має лишнє там, то то ще краще. Буде об віщо на перший раз руки зачепити (Панас Мирний, I, 1949, 354); Ні в якому разі — ні за яких обставин, умов; ні за що. — Сосну [для будівництва корабля] треба.. рубати взимку, коли сосна дзвенить від удару, як орган. Ні в якому разі не брати дерева весняної рубки. Весною.. дерево повне соку (Юрій Яновський, II, 1958, 124); Ні разу — ніколи. Три роки дивився він на ту повітку, але ні разу не приходила до голови така думка [звести нову] (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 43); Раз і назавжди — на весь час, остаточно, безповоротно. У нього було довге бліде обличчя, на якому раз і назавжди відбився вираз безмежного здивування (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 9); Раз та (да) гаразд — хоч рідко, та добре, як слід. Не гнівайся, що так рідко пишу, але ж бачиш, — раз та гаразд (Леся Українка, V, 1956, 41); У крайньому разі див. крайній; У (в) разі потреби див. потреба; Як раз та два — дуже швидко, не гаючи часу, миттю. — Так і держи все під запором, а то, як раз та два рознесуть [кріпаки]! (Панас Мирний, I, 1949, 306); У противному разі див. противний 2.

3. невідм. Уживається при лічбі в знач. кільк. числ. один. Моє життя стало зараз таке коротке, що я кроками можу змірять його. Раз, два, три, чотири... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 267); А далі, далі комсомольці ідуть у ногу: раз, два, три! (Володимир Сосюра, I, 1957, 177);
//  розм., рідко. Уживається при переліку на позначення першого пункту. Взяти наймичку — тяжко: раз те, що нічим платити, а друге — що наймичка не догляне господарства як слід (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 67); — Жалкую, що не став героєм. Не вийшов! — Боявся, чи що? — спитав Роман. — Раз, що боявся, а друге, й головним чином, якось не щастило (Олександр Довженко, I, 1958, 390).
Раз-два [— і кінець]; Раз-раз [— і кінець]; Раз-раз — і (вже й) готово — уживається для підкреслення швидкості дії. — Чуєш, зараз мені погодись з жінкою, — обернувсь старшина до Гната, — щоб мені не було межи вами незгоди! В мене нема довго! Раз-два — і кінець! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 38); Яшко невгамовний із розгону з кручі через голову у воду. І Стьопа схопився, щоб і собі. Але раптом згадав і зупинився. А потім почав одягатися. Петро з Омельком і собі до одежі. Раз-раз і побігли вздовж річки (Андрій Головко, I, 1957, 189); Василь розв'язав вузлика і, не розгортаючи хустки, подав дідові. — Он, бач, як воно означа, — молодість. Раз-раз — вже й готово (Гнат Хоткевич, I, 1966, 100).

4. у знач. присудка. Уживається для вираження раптової, несподіваної для когось дії. Вона пантерою заходить, Тарасу в спину поціля... Уже кинджал над головою... Але Зарема в двері: раз! І панна скрикнула од болю, і на підлозі простяглась... (Володимир Сосюра, I, 1957, 389).
От тобі й раз! — уживається при вираженні здивування, заперечення і т. ін. — Сідлай жеребця. Мені їхати треба. — Як же я його засідлаю, як він пасеться аж за Радьківщиною? — ..А хто тобі давав розпорядження там пасти? — От тобі й раз!.. Хіба ж ви забули, як ми їхали степом і ви казали, що там сільрадівська толока і щоб я тамечки пас (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 65).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 438.

Коментарі (0)

РАЗ 2, присл. Якось, одного дня, колись. Раз увечері зимою, У одній свитині, Іде боса титарівна І несе дитину (Тарас Шевченко, II, 1953, 81); Раз Нимидора сиділа коло вікна й дивилась в одчинену кватирку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 248); Раз понад самим урвищем тихо проїхало два вершники (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 532).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 439.

Коментарі (0)

РАЗ 3, спол., розм. Уживається для приєднання умовних підрядних речень; якщо. І сьогодні, в цей вечір іскристий, не забуть мені слів тих твоїх: «Значить, гарні вони, комуністи, раз пішов мій онучок до них» (Володимир Сосюра, I, 1957, 240); Я собі й думаю: «Мене ж дядина просила взяти ще шматочок. Раз просила, то чому не взяти?» (Іван Багмут, Опов., 1959, 7); І коли вже його [Махна] піймають?.. — А ми, думаєте, даром оце тут? — перейшов раптом на шепіт Маркіян. — В повіті вже, видно, щось прочули, раз дозори оце порозсилали в усі кінці (Олесь Гончар, II, 1959, 240).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 439.

Коментарі (0)