Словник української мови

РЕФЛЕ́КТОРНИЙ, а, е. Стос. до рефлектора.

РЕФЛЕКТО́РНИЙ, а, е. Стос. до рефлексу (у 1 знач.). Інстинктивна поведінка являє собою не що інше, як ланцюговий рефлекс, тобто ряд послідовних рефлекторних рухів (Борис Теплов, Психологія. Підручник для середньої школи, 1956, 15); У наш час класична рефлекторна теорія поповнилася дуже важливими новими фактами (Знання та праця, 4, 1971, 13);
//  Який відбувається, проходить і т. ін. мимовільно, несвідомо.
▲ Рефлекторна дуга — шлях, яким іде нервовий імпульс. Будь-яка реакція-відповідь на подразнення нервової системи називається рефлексом і здійснюється по певних нейронних шляхах, які складають рефлекторну дугу (Наука і життя, 9, 1962, 33).