в означеннях
Тлумачення, значення слова «рефракція»:

РЕФРА́КЦІЯ, ї, жін.

1. фіз. Заломлення променів світла, що проявляється в уявному зміщенні віддалених предметів, а іноді в уявному зміненні їх форми.

2. астр. Уявне зміщення небесного світила, що відбувається внаслідок заломлення променів, світла в земній атмосфері.

3. фіз. Здатність оптичної системи ока заломлювати світлові промені, змінювати їх напрям. При користуванні звичайними окулярами лікарі зустрічаються з чималими труднощами, коли їх треба призначити при значній різниці в рефракції обома очима (Знання та праця, 6, 1968, 12).

4. фіз. Поступова зміна напрямку звукових коливань у міру поширення хвилі в атмосфері або у воді. Радіохвилі, переходячи з одного шару атмосфери в інший, який має іншу густість, вологість і температуру, заломлюються подібно до того, як заломлюється промінь світла, переходячи з одного прозорого середовища в інше. Це явище зветься рефракцією (Наука і життя, 7, 1957, 7).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 520.

Коментарі (0)