в означеннях
Тлумачення, значення слова «реготати»:

РЕГОТАТИ, очу, очеш і рідко РЕГОТІТИ, очу, отиш, недок. Гучно, нестримно сміятися. [Одарка:] Вона так страшно реготала, що й досі той регіт лящить і вчувається мені!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 103); Чіпка аж за живіт береться та регоче (Панас Мирний, I, 1949, 294); Знесилена остаточно тим сміхом, впала [Катя] на траву й реготала (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 72);
//  з кого. Насміхатися, глузувати з кого-небудь. А в кухні тим часом стояв несамовитий регіт. Реготали з паламаря (Панас Мирний, III, 1954, 87);
//  перен. Видавати характерний звук, що нагадує гучний сміх (про птахів, тварин). Стогнуть пугачі, регочуть сови, уїдливо хававкають пущики (Леся Українка, III, 1952, 249); Крик той сойка повторила: — А знайти мене вам зась! — І, регочучи, знялась, Лиш, майнули сині крила... (Дмитро Білоус, Пташ. голоси, 1956, 29);
//  перен. Створювати розкотистий звук, що нагадує гучний сміх (про предмети, явища природи тощо). Коли б добігти, коли б сховатись, щоб уже не чути дзвонів, червоних дзвонів, що мчать навздогін, б'ють у саме серце, скачуть і регочуть, як божевільні (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 181); — Пу-гу... пу-гу... ж-ж-ж... кряк!..і — регоче крига під гострими підковами... (Іван Микитенко, II, 1957, 26).
Реготати на пупа — те саме, що Сміятися на кутні [зуби] (див. кутній). — Таке мені слово сказала [Домця], що й повторяти не буду. Клятий Шугалія регоче, реготав би ти на пупа (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 315).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 479.

Коментарі (0)