РЕКОНСТРУ́КЦІЯ, ї, жін.
1. Перебудова, переобладнання чого-небудь з метою удосконалення. Новий цех — лише початок реконструкції заводу (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 58); В галузі легкої промисловості, поряд з реконструкцією багатьох підприємств, буде споруджено нові (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 262); Питання проектування і реконструкції будинків дитячих закладів можуть бути повноцінно розв'язані тільки при спільній участі архітекторів, шкільних гігієністів, педагогів і будівників (Шкільна гігієна, 1954, 12).
2. Відтворення, відновлення первісного вигляду чого-небудь за рештками або описами. Методика графічної та портретної реконструкції людського обличчя по черепу належить до тієї галузі антропології, яка допомагає не тільки в дослідженні етногенезу, але має також велике значення і для судової медицини (Народна творчість та етнографія, 1, 1966, 44); Наша мовна сучасність, і притому розмовно-народна, діалектна,.. здатна подати чимало для реконструкції мовної старовини (Питання походження української мови, 1956, 6).