в означеннях
Тлумачення, значення слова «рекорд»:

РЕКО́РД, у, чол.

1. Найвище досягнення, здобуте в чому-небудь. Диск блиснув проти сонця і вдарився об землю недалеко від прапорця. Кілька сантиметрів залишалось до рекорду (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 10); Рекорд дальності польоту належить морським ластівкам, маршрут яких лежить з Північного полюса до Південного. 60 000 кілометрів! (Наука і життя, 9, 1965, 41).
Встановлювати (встановити, давати, дати, ставити, поставити і т. ін.) рекорд — досягати найвищих показників у чому-небудь. Шелемеха встановив новий рекорд швидкості, пролетівши за п'ятнадцять годин з Москви до Владивостока (Микола Трублаїні, Глиб, шдах, 1948, 35); [Кіндрат:] Думаю виконати свій п'ятирічний план [видобутку вугілля] за півтора року.. [Павло:] Хочеш рекорд дати? (Олександр Корнійчук, II, 1955, 154); Ївжин батько поставив рекорд по сівбі, це був зразок високої трудової доблесті (Олесь Донченко, IV, 1957, 176); Побивати [попередні (старі і т. ін.)] рекорди див. побивати; Побити рекорд див. побити.

2. перен., розм. Найвищий ступінь вияву чого-небудь. Гадаємо, що по суті цього рекорду продажності, хамства.. і цинізму які б то не були пояснення — зайві (Василь Еллан, II, 1958, 261).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 496.

Коментарі (0)