РЕКОРДИ́ЗМ, у, чол. Надмірне прагнення встановлювати рекорди (у 1 знач.), викликане нездоровою конкуренцією.
РЕКОРДИ́ЗМ, у, чол. Надмірне прагнення встановлювати рекорди (у 1 знач.), викликане нездоровою конкуренцією.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 496.