РЕКРЕДИТИ́В, у, чол., спец.
1. Відклична грамота уряду своєму дипломатичному представникові в іншій державі.
2. Документ про припинення акредитиву.
РЕКРЕДИТИ́В, у, чол., спец.
1. Відклична грамота уряду своєму дипломатичному представникові в іншій державі.
2. Документ про припинення акредитиву.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 497.