РЕ́КРУТ, а, чол., іст. Солдат-новобранець. Біло ходила, гей рано будила, Вставай, рекрут, гей барабани б'ють (Павло Чубинський, V, 1874, 972); Закликав капітан усіх рекрутів, питається: «Б'є вас капрал Неважук?» А вони всі в один голос: «Ні!» (Лесь Мартович, Тв., 1954, 421); Віддавали в рекрути і Ярему разом з іншими парубками. Це був позачерговий набір, бо почалася війна (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 23); * У порівняннях. Частенько по полях самотньо він ходив Без зброї, без хортів, або блукав по гаї, Як рекрут, що з війни наосліп утікає (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, верекл. Рильського, 1949, 65).