в означеннях
Тлумачення, значення слова «реквізит»:

РЕКВІЗИ́Т, у, чол., спец.

1. Сукупність справжніх чи бутафорських речей, необхідних для вистави або кінозйомки. В реквізиті нашої кіногрупи був великий червоний прапор (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 71); Увесь реквізит уже зібрано: Коромисла, глеки, тини... Скидальник Іван — буде Виборним (Цю роль він ще грав до війни) (Степан Олійник, Вибр., 1957, 107); Микоша й кілька хлопців поралися в купі театрального реквізиту. На підлозі, під їх ногами, валялося старе дрантя, що свого часу жертвували вихованці на гардероб для вистав (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 324);
//  Окремий предмет, потрібний акторові під час вистави або кінознімання. — Але навіщо ця чорна магія професору медицини? — запитав Шпаківський, втупившись у дикунський реквізит (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 78);
//  Сукупність предметів, речей, які є у розпорядженні кого-, чого-небудь. До комфорту [курильні] ..належить також ціла низка зелених столиків з потрібним для них реквізитом (Іван Франко, VI, 1951, 220).

2. Обов'язковий елемент оформлення офіційних документів: дата, місце складання, підписи, печатка і т. ін. Зерно сильних пшениць, яке продає колгосп чи радгосп, повинно мати товарно-транспортну накладну, де, крім інших реквізитів, треба вказати назву сорту (Хлібороб України, 7, 1967, 13).

3. Вихідні дані книжки.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 493.

Коментарі (0)